автор Скрипчук П.М.

На закінченні січня 2020 року у світовій павутині з’явилась інформація про те, що Європейський Союз оприлюднив інвестиційний план вартістю в один трильйон євро для боротьби зі зміною клімату, розробивши дорожню карту, яка дозволить ЄС повністю відмовитися від викидів вуглецю до 2050 року (Джерело Independent).

Також Інтернет дописувачі інформують, що у 2050 році населення буде генерувати більш як 13,1 млрд. тонн відходів у зв’язку з підвищенням рівня життя і доходів. Це на 20% більше ніж у 2009 році при тому, що лише 25% всіх відходів сьогодні утилізуються або регенеруються.

Розрахунки, здійснені в рамках проекту «Бачення – 2050» Всесвітньої бізнес-ради із сталого розвитку, в якому брали участь 29 найкрупніших компаній-членів, представники урядових структур та експерти, доводять, що традиційний шлях розвитку світової економіки за «звичайною бізнес-стратегією» вимагатиме споживання природних ресурсів для забезпечення зростаючого населення землі у 2050 році в обсязі, еквівалентному 2,3 сьогоднішнього обсягу ресурсів планети.

За даними Інтернет-джерел щороку людство продукує понад 2 мільярди тонн сміття. Це в середньому 200 кілограмів на людину. В країнах активного споживання така цифра сягає 2 тонни в рік на людину. Вважається, що в середньому на одного жителя за рік накопичується 250 кг твердого сміття (у США – 715 кг, у Швеції – 480 кг). До складу твердих комунальних відходів входять: папір, картон (37%); кухонні відходи (30,6%); дерево (1,9%); шкіра і резина (0,5%); текстиль (5,4%); штучні органічні матеріали, головним чином, поліетилен (5,2%); кістки (1,1%); скло (3,7%); кераміка, камінь (0,8%) та інші (9,7%). Що стосується України, то у середньому мешканець великого міста щодня викидає його 1-2 кг. Підраховано: щорічно жителі України виробляють 11 млн. кубометрів побутових відходів, вони займають 260 тисяч гектарів – приблизно таку ж площу, як держава Люксембург (https://platformorganic.com/opale-listja-maie-cinu/).

Якщо переробити тільки тверді сортовані кухонні органічні відходи (орієнтовно 30%) то можливо отримати до 0,7 млн. тон біогумусу, що за умови його природної вологості та демпінгової ціни у 4000 грн за тону складе 2800 млн грн. Хоча й абстрактні цифри, проте вражають.

Ринок відходів в Україні

 Ринок відходів в Україні за експертною оцінкою оцінюється у 2-3 млрд. грн. У нас переробляється до 5 %, а в ЄС переробляється до 95% (найкращий показник у світі). Натепер й телебачення активно розповідає про переробку відходів. Зокрема телеканал ICTV, не так давно, розповідав про досвід міста Буча, де пропонується тариф на не сортоване сміття біля 74 грн та 24 на сортоване на людину за місяць. Додатково було пораховано, що за 1 місяць  на папері 1 будинок отримає заробіток у 200 грн. Також у репортажі стверджують, що 3 тис ПЕТ пляшок це 1 тона, яку помпожимо на вартість у 3грн за 1 кг та отримаємо чималу суму. Для автоматизації процесів вигрузки пластику, наприклад, використовують контейнери з сітками у яких відкривається дно. Тому, напевне, не тільки закликами обійдеться будь-яке суспільство щоб навести лад у переробці будь-яких, в тому числі, органічних відходів?

Кілька фактів про бізнес який вже сформувався, без участі держави – переробка пластикових виробів:

  1. Щороку в світі виробляється 150 млн. тон синтетичної пластмаси. Найкраще піддаються переробці лише два види пластика – PET1 та PET
  2. Спалювати пластик дуже небезпечно. Утворюються токсичні викиди в атмосферу.
  3. За даними Інтернет в Україні за один рік використовується у виробництві 100 тисяч тон пластику, кількість завезеного пластику у готових виробах невідома.

ТОДІ ВПЕВНЕНО ГОВОРИМО – «ЕКОНОМІКА МАЄ БУТИ ПОРАХОВАНА», РАХУЄМО,  наприклад,

100 000 тон х 3000 грн за тону = 3 000 000 000 грн. Курс знаємо. Переводимо і отримаємо, що це  6.2% державного боргу України. Нагадаємо, що станом на початок 2019 року розмір державного боргу України складає 78,32 мільярда доларів (за даними Інтернет). Це мало чи багато? Впевнено стверджуємо, це дуже багато для держави, адже це лише одне джерело економії й (або) заробляння коштів. А таких джерел, впевнені, що не менше як десятки! Годі, стверджувати, що все погано! Працюймо, піднімаємо кошти із землі!

Щоб запрацювало правильно

Наприклад, що найменше використовувати обгрунтовані штрафи (як у ЄС) – ЗА НЕ УТИЛІЗОВАНИЙ телевізор – 33 000 грн. Працює порядок й вивезення різних видів відходів: забір не сортованих відходів (2-3) рази на тиждень; інші відходи (великогабаритні) за визначеними днями у спеціальні місця  або контейнери тощо. За порушення щодо сортування та поводження промислових відходів  (батарейки, лампи, великогабаритні відходи тощо)  штраф на першій порі – 3000 грн., кожен наступний – 5000 грн.  Стверджуємо, що такі організаційні заходи будуть успішними й практичними за умови наявності  організацій (місць) переробки відходів. Як тільки це буде зроблено, тоді й громади із бізнесом організують їх логістику та подумають про вигоди у цьому процесі. Як висновок, влада всіх рівнів та науковці, мають долучатись передусім до законотворчої роботи для реалізації повного циклу поводження з відходами із організації сортування, логістики, контролю тимчасового накопичення, переробки, утилізації (захоронення окремої частки яку не можливо перобити на існуючий рівень технологічного забезпечення)!

Отже, щоб запрацювало правильно, необхідні комплексні рішення, щонайменше для всієї держави – Україна, а за законами фізики й всього світу, що й пропонує ГО «ЗІР» та кафедра менеджменту НУВГП. Щодо органічних відходів й відновної біомаси це системне ведення аграрного виробництва, переробка органічних відходів, уловлення та не допущення емісій СО2, завдяки простим рішенням науковців запропонованих щонайменше на науковому рівні у 2011 році. Але ж кому вони (науковці) зараз треба, скажете ВИ? Одні з них вже «здалися», а інші переважно заважають ділити «коровай». Як би не було, але й наші чиновники починають розуміти, що пора дружити з наукою. Від її можна отримати рішення для бізнесу, створення й підтримки власного іміджу. Дивно, але при цьому, ще не всі науковці перестали працювати в науці тільки через те, що не велика заробітна плата. Ось саме такі пропонують й надалі рішення на користь держави Україна.

В теорії це виглядає так (з її вірно починати справи й бізнес)

 Отже, сортування, окрема логістика, переробка відновної біомаси надасть суспільству наступні переваги:

  • використання ресурсно-ефективних та більш чистих технологій через інтегрований підхід (досвід десятиліть від ЮНІДО та ЮНЕП): використання превентивних стратегій управління, організація соціально відповідальних або екобізнесів, які зберігають, як не відновні так й відновні природні ресурси, підвищують продуктивне використання матеріальних ресурсів, базуються на використанні інструментарію екологічного менеджменту, екостандартизації та й екосертифікації (оцінки відповідності бізнесових та урядових рішень до найбільш ефективних для суспільства та збереження навколишнього природного середовища);
  • ефективність виробництва – це оптимізація використання всіх видів ресурсів (матеріалів, енергії, води);
  • екологічне управління – це мінімізація впливу на навколишнє природне середовище через зменшення відходів та емісій парникових газів;
  • не менш важливі положення про безпеку, санітарію, людський розвиток, найперше,  мінімізація ризиків для людей, громад та підтримка їх  розвитку.

Передумови для практичних рішень наступні:

  •  відновну біомасу (опале листя, газонна трава тощо) наразі необхідно сортувати (перші кроки у Рівне зроблені у 2016 році). Звідси проблема загоряння біомаси на полігонах буде ліквідована так, як вона буде окремо перероблятись;
  • перевезення відходів (відновної біомаси) має бути контрольованою з точки зору витрат пального;
  • громада міста не володіє ситуацією із поводження відходів і не впливає на прийняття рішень;
  • несортоване сміття – це більші витрати на переробку. Рішення, наприклад, стаціонарні та пересувні станції з подрібнення біомаси, спеціальні машини для всмоктування та перевезення листя, скошеної газонної трави тощо;
  • відсутність он-лайн платформ, не охоплені семінарами, візуалізацією та інституціоналізацією інші міста України щодо  існуючого досвіду у м. Рівне;
  • переробка відновної біомаси на прикладі Рівне щороку зберігає місце для 3- 8 тис тон інших відходів! Пояснення. Діючими є 242 полігони побутових відходів, які мають закінчений термін дії. Полігони переповнені, побудовані у 70-80-х роках минулого століття і термін їх дії продовжується декілька разів (норматив 25 – 30 років роботи полігону побутових відходів). Тому економія місця на таких полігонах має соціо-еколого-економічну значимість. Як порахувати? Множимо таку суму на вартість захоронення, або на розмір екологічного податку (на 2019 рік це 131 грн за тону). Для міста Рівне екоподаток з кишені містян сягає в сумі до 260 000 грн за рік. Які ще потрібні коментарі? Це вартість реалізації одного громадського проекту у місті, наприклад (https://rivne.pb.org.ua/projects/71).
  • протизаконне самовільне спалення опалого листя. Спалення листя заборонено законами держави та карається штрафом від 3 до 10 не оподаткованих мінімумів згідно статті 77-1 «Кодексу про адміністративні правопорушення».

Алгоритм реалізації проекту 

  1. Створення сайту та ГІС-моніторинг насаджень (NDVI індекс) для забезпечення реалізації проекту, розробка програмного забезпечення для телефону (за бажанням впроваджувати технологію на інноваційному рівні), контроль перевезень. Довідково NDVI (Normalized Difference Vegetation Index) – нормалізований відносний індекс рослинності – кількісний показник кількості біомаси (зазвичай званий вегетаційним індексом). Один з найпоширеніших і використовуваних індексів для вирішення завдань, що використовують кількісні оцінки рослинного покриву.
  2. Сортування відновної біомаси та аналіз можливого ступеня забруднення.
    3. Вибір майданчиків (майданчика залежно від замовника та спеціальні дозволи на переробку) та їх інженерне облаштування, (вода, ліміт на електроенергію, криті майданчики, машини та механізми й інша інфраструктура).
  3. Обґрунтування «зелених» технологій під потреби замовника (під бажаний продукт і глибину переробки: компост або біогумус, або грутосуміш або рідке добриво тощо).
  4. Реалізація технології у відповідності патенту на корисну модель № 129820 «Спосіб утилізації відновної біомаси вермикультивуванням» від 12.11.2018р. (фото).
  5. Подрібнення біомаси за авторською технологією.
    7. Дотримання технології та закупівля реагентів й авторський контроль.
    8. Виробництво.
  6. Реалізація заходів публічності протягом життєвого циклу проекту. Наприклад, проведення навчальних семінарів (460 міст обласного значення, 490 населених пунктів районного значення та більше 980 ОТГ).
    10. Про проект також можна почитати за посиланням (https://platformorganic.com/opale-listja-maie-cinu/).