За і проти. В Україні органічне сільське господарство та, зокрема, садівництво, ягідівництво, вирощування нішевих культур  відіграє роль каталізатора в процесі переходу до “зеленої” економіки за допомогою розвитку фермерського та продовольчого сектора економіки. Органічне виробництво володіє низкою таких основних переваг, як: підвищення доходів населення в сільській місцевості, збільшення  інвестицій та як результат, ще більш значний внесок сільського господарства в національну економіку через розвиток виробництв із великою часткою доданої вартості (наразі у 2016 році цей показник складав за даними статистики до 40 %), збільшення експорту органічних продуктів і зниження витрат суспільства на негативні зовнішні ефекти (захворювання населення про, що воно має не достовірну інформацію та й не цікавиться такими тенденціями через  малі грошові статки). Іншими словами, бідний думає як вижити, а не про що з’їсти.

Проте при виваженій екологічно відповідальній та соціально необхідній політиці держави в галузі сільськогосподарського виробництва – споживання якісної продукції стане – парадигмою харчування і необхідністю більшої половини населення. Отже, отримуємо ефект синергії – корисно всім, ми здорові, ми багатші, ми розвиваємось – створюємо продукцію із переробки (більша додана вартість), а не продаємо сировину.

Опоненти можуть заперечити, що традиційне та інтенсивне сільське господарство: дає більшу віддачу на гектар за допомогою використання  синтетичних добрив і пестицидів, що призводять до збільшення рівня викиду парникових газів, зниження якості ґрунту і виснаження відновного природного капіталу (земельні ресурси); утворює такі зовнішні ефекти як ерозія ґрунту, зниження природної стійкості культур проти шкідників і призводить до втрати здоров’я людей (викликані пестицидами та іншими хімічними речовинами); спричиняє втрати біорізноманіття, які і зараз неможливо достеменно порахувати; призводить до змін в екосистемах і зменшення екосистемних послуг, забруднення води та витрат, пов’язаних зі зміною клімату тощо. На думку науковців, такі та інші зміни та  їх загальна вартість, нав’язані країні і населенню інтенсивним промисловим землеробством, перевищує принесену їм користь.

Важливим є поступове запровадження плати за забруднення земель (особливо у випадку створення ринку землі у 2017 році). Такі рішення будуть  впроваджені виходячи із проектів законів України та світового досвіду. Принцип «забруднювач платить» (наприклад, за забруднення землі і поверхневих вод залишками добрив і біогенними речовинами) і «користуєшся платиш» (наприклад, за користування водними ресурсами), агрохімічна оцінка сільськогосподарських земель та відповідальність за її якість при купівлі і продажі землі  тощо. Такі тенденції  викликані здоровим глуздом при  довгостроковому користуванні землею фермерами та сільськими громадами.

Органічне сільське господарство дає країні можливість зберегти і збагатити природний капітал через зниження викидів вуглекислого газу,  збереження органічної речовини в грунті  та збільшення біорізноманіття. За розрахунками вчених європейських країн громадські блага і послуги органічного землеробства оцінені в 40 дол. США на га/рік і за допомогою скорочення викидів вуглецю, додатково в 30 дол. США на га/рік за інші послуги з підвищення біорізноманіття. Крім того, за допомогою усунення таких негативних зовнішніх ефектів, як ерозія грунту і забруднення пестицидами, органічне сільське господарство приносить економію в межах від 150 до 200 дол. США на га/рік, у порівнянні з традиційним виробництвом. В цілому, користь, яку приносить органічне землеробство навколишньому природному середовищу, оцінюється в 220-270 дол. США на га/рік. Крім того, вартість землі однозначно буде більшою  в результаті покращання її якості та ефективного управління [1].

Весь світ засвідчує чітку та постійну динаміку до зростання органічного та (або) екологічного виробництва. Зразу зазначимо, що екологічне не ототожнюється із органічним. Це різні терміни у світі та в Україні. Органічне виробництво здійснюється у відповідності до стандартів: міжнародні приватні або міжурядові рамкові стандарти, такі як міжнародні базисні стандарти ІФОАМ (IFOAM) або Харчовий Кодекс;  основні діючі Стандарти або Директиви, такі як Директиви ЄС (ЄЕС) № 2092/91 або Американська національна органічна програма (USDA). Проте використовуються й приватні Стандарти екологічного виробництва, такі як Demeter, Naturland, Bioland, Ekowin і т.д. Основна ідея екологічних стандартів це: виробництво більш якісних продуктів, з покращеними властивостями, із меншим використанням засобів хімізації і боротьби із шкідниками, із бережливим ставленням до навколишнього природного середовища тощо. Отже у світі та в Україні з огляду на новий Закон «Про стандартизацію» мають право на використання обидва напрями виробництва.

Станом на 2017 рік:

  1. В Україні: 119 виробників продукції рослинництва із статусом «органік» (в т.ч. фрукти, горіхи, овочі); з них 73 вже працюють на експорт (40 виробників експортують самі, інші – через трейдерів); у 2016 році кількість фірм, що пройшли сертифікацію в «Органік Стандарт» збільшилася приблизно на 80%, а в 2015 році зростання також становило близько 80% до показника 2014 року.
  2. У світі: країни з даними про сертифіковане органічне сільськогосподарське виробництво -179; загальна площа земель, зайнятих під органічне сільське господарство в Австралії (22.7 млн. га), Аргентині (3.1 млн. га), США (2 млн. га); частка земель органічного сільського господарства від загальної площі земель сільськогосподарського призначення у Австрії (21,3%), Швеції (16,9%); органічний ринок світу складав у 2015 році – 81.6 млрд. дол. США (приблизно 75 млрд. євро) а у 2000 році – 17.9 млрд. дол. США [2, 3].

Органічне сільське господарство перспективний напрямок у багатьох сферах і в горіхівництві теж. Скажімо, до відомих показників рентабельності традиційного горіхівництва – органічне виробництво додасть і ще (20 – 30) %, а в окремих випадках монополії та ексклюзивності продукції ще й до 100%.   Але не все так просто організувати та продати. Потрібні навчання та досвід, інвестиції (у випадку відсутності власних коштів), підвищення кваліфікації фермерів і фахівців за всім ланцюжком створення доданої вартості, а також  розвиток інфраструктури. Такі затрати, як свідчить досвід у всіх напрямах принесе соціальну, економічну та екологічну віддачу.

За даними   Ольги Трофімцевої (заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції) Україна стала важливим постачальником органічних продуктів на західноєвропейський ринок. На сьогоднішній день більше 80% загального експорту української органічної сільськогосподарської продукції постачається до Західної Європи. Два основні експортно-орієнтовані органічні виробничо-збутові ланцюги в Україні – це сільськогосподарська продукція (зернові, олійні, бобові) та дикороси (тобто ягоди, гриби, горіхи, лікарські трави). У 2016 році найбільші обсяги органічного експорту було досягнуто за рахунок сільськогосподарської сировини, включаючи пшеницю, спельту, кукурудзу, просо, ячмінь, овес, жито, сою, люпин, льон, соняшник, ріпак, а також деяких нішевих продуктів, таких як гірчиця, чорниця і волоські горіхи. У 2016 р. лише клієнти лідируючого органу сертифікації «Органік Стандарт» експортували за кордон 164,8 тис. тонн органічної продукції на суму 45,9 млн. євро, в тому числі до ЄС – 157,6 тис. тонн органічної продукції. Органічні експортери з України отримують переваги завдяки Угоді про асоціацію між ЄС та Україною, підписаної у червні 2014 року, що сприяло скороченню торгових бар’єрів для українських експортерів. З січня 2016 року Україна і ЄС почали застосовувати поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі, що є частиною Угоди про асоціацію. В той самий час українські експортери потерпають від нових правил ЄС щодо імпорту органічної продукції, запроваджених щодо України з січня 2016 року і продовжених на 2017 рік. Найбільші імпортери українських органічних продуктів – це Німеччина, Швейцарія, Нідерланди, Італія, Польща, Велика Британія, Австрія, Франція, Бельгія і Угорщина. Більш того, українські виробники вже експортують до США, Канади, Австралії та деяких країн Азії [4].

Основний принцип органічного виробництва це гармонія з природою. Іншими словами хазяйнуючи  максимально наближено до природних процесів ґрунтоутворення, збереження і відтворення його родючості, боротьбі із шкідниками, використанні потенційної енергії сонця й природно-кліматичних умов території тощо. Основоположними статтями щодо органічного виробництва є Статя 2. Сфера дії Закону, Статя 14. Правила виробництва та обігу органічної продукції та сировини, а саме: детальні правила виробництва та обігу органічної продукції та сировини повинні відповідати вимогам цього Закону та встановлювати правила виробництва та обігу за такими напрямами, наприклад,  щодо: пункт № 6: перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції (сировини); № 7) збору дикорослих рослин…; № 8) виробництва під час перехідного періоду; № 9) порядку переходу до виробництва органічної продукції (сировини); № 13) критеріїв оцінки придатності сільськогосподарських угідь для виробництва органічної продукції (сировини).

Історія на Рівненщині. Початок органічного горіхівництва у Рівненській області було оголошено і організовано 8 вересня 2016 року громадською організацією «Зелені ініціативи Рівного» і фермерським господарством «Біо Тріо» у Радивилівському районі Рівненської області. Під час науково-практичного семінару з питань вирощування органічної продукції, виготовлення біогумусу та розвитку органічного горіхівництва на Рівненщині було розкрито основні етапи впровадження органічного вирощування волоського горіха. На семінар були запрошені голови сільських рад Радивилівського району, фермери, громадяни, які повернулися з зони АТО та інші. Семінар організовано спільно з Радивилівською РДА, НУВГП, громадською організацією «Зелені ініціативи Рівного», Асоціацією фермерів та приватних землевласників Рівненської області.  Із практичними порадами виступили: голова  асоціації «Фермерів та приватних землевласників» Рівненської області Українець Д.П., професор Скрипчук П.М., підприємець Черемісін В.О., голова  «Клубу натурального землеробства» Попов Г.Г., фермери Пакуш М.Є., Пакуш В.М., садівники Матлай І.Й. (Львівська обл.) та Ботаченко В.М. та ін.

Зокрема професор НУВГП Скрипчук П.М. розповів про: економічні, екологічні та соціальні передумови та переваги органічного горіхівництва, зміни та доповнення у чинному законодавстві держави (Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 р. № 341 «Про внесення змін до вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України» щодо експорту горів із України); економічні особливості закладки комплексних горіхових садів (горіх і гарбуз, горіх і часник тощо) та інші питання. Такі питання мають практичний сенс на всіх етапах вирощування, заготівлі і збуту горіхів. Від знання таких вимог залежить успіх горіхового бізнесу, адже це вимога ринкової економіки, стверджував професор Скрипчук П.М.

Голова фермерського господарства «Біо-Тріо» пакуш М.Є. розповів про досвід вирощування горіхових саджанців та виробництво біогумусу. Зокрема було продемонстровано практичний досвід фермерського господарства «Біо-Тріо» та громадської організації «Зелені ініціативи Рівного» щодо вирощування саджанців органічного горіха. Практичні аспекти вирощування горіхів розповіли садівники Матлай І.Й. (Львівська обл.) та Ботаченко В.М. (Радивилівський район Рівненська обл.). Зокрема вони розповідали про селекцію горіхів, урожайність та зимостійкість місцевих сортів.

На семінарі було прийнято рішення про звернення до Всеукраїнської громадської асоціації «Української горіхової асоціації» про організацію Рівненської філії «Української горіхової асоціації». Попередні переговори про створення такої філії було проведено професором Скрипчук П.М. та Пакуш М.Є. на конференції з горіхівниццтва у місті Вінниця. Та вже  на конференції «Новації в горіхівництва для початківців і професіоналів горіхового бізнесу» у місті Хмельницький у жовтні цього року такі рішення були впровадженні у життя.

Хто, що робить? Якщо говорити про теоретичні аспекти органічного садівництва в Україні, то в цьому випадку доцільним і ефективним стане використання даних моніторингу земель ДП «Грунтоохорона», а також інших наукових розробок. Наприклад, Національний університет водного господарства та природокористування спільно з громадською організацією «Зелені ініціативи Рівного» та Рівненська філія «Української горіхової асоціації» розробили і впроваджують програму розвитку органічного виробництва в Рівненській області, в рамках якої проходить  навчання і організаційні заходи. Такі організації проводять наукове супроводження, здійснюють обґрунтування здешевлення переходу на органічне виробництво для отримання стабільних прибутків, оскільки основною проблемою для садівників є зменшення прибутку в перехідному періоді до органічного виробництва. Крім того, особливістю таких послуг є дослідження на етапі ідеї, проектування і розробки рекомендацій, які дають можливість уникнути ризиків і отримувати врожай високої якості і запланованої кількості.

Також варто відзначити, що розроблено стандарт, який можна використовувати для виробництва продукції і створення регіональних торгових марок. У ньому, зокрема, наведені загальні правила ведення органічного вирощування дикорослих продуктів і вимоги до територій збору. Оскільки органічний збір дикорослих продуктів може відбуватися тільки на певних територіях, вони не повинні оброблятися забороненими засобами як мінімум міру три роки (згідно з органічними стандартами).

Перед тим як садити. Рекомендуємо визначитись з статусом земель і провести консультації із фахівцями щодо організації органічного горіхівництва, які превентивних заходів із відновлення та (або) забезпечення родючості сільськогосподарських земель. Для цього використовується методика здешевлення витрат на перехідному періоді до органічного виробництва розроблена фахівцями ГО «Зелені ініціативи Рівного».

Закладка саду. Оскільки горіховий сад закладається на 60 – 80 років, необхідно ретельно і відповідально виконувати всі нормативи і стандарти, щоб в майбутньому отримувати очікуваний максимальний результат. З огляду на те, що органічне садівництво виключає використання хімічних добрив, перш ніж братися за створення горіхових садів, варто зосередити свою увагу на всіх моментах його закладки. Для початку потрібно досліджувати якість земель за даними агрохімічної паспортизації, механічний склад грунту, їх особливості та генезис. Крім того, важливими моментами є історія поля за останні 5-15 років, особливості клімату в регіоні, створення живильного середовища, посадка культур для ущільнення горіхових садів. Але найважливіше полягає в тому, що в якості засобів захисту дерев можна використовувати тільки дозволені для органічного виробництва елементи (використання будь-яких ГМО речовин, препаратів щодо їх отримання тощо не допустимо), [5, 6].

При проектуванні саду та на перехідному періоді або ж до його, доцільно вносити на 1 га 40-60 т гною, особливо на легких супісчаних та (або) суглинкових ґрунтах з вмістом гумусу від 2.1% до 2.7%. Також, як варіант перед посадкою: сіють жито, гірчицю, люпин, гречку та інші бобові на зелене добриво. Такі процеси допоможуть сформувати оптимальний природний склад мікроорганізмів з метою формування мікоризи. На суглинках і супісках потужністю до 0.5 м і вмістом гумусу 1.8 % – 2.3% бажано вносити: біогумус для забезпечення природного вмісту гумусу хоча б у прикореневій зоні (яма, зона посадки) до 3.5%, що забезпечить бажаний для більшості сортів горіха вміст елементів живлення. Важливо вивчити думку фахівців із використання рідких органічних добрив, наприклад, міковітал  і ліпосан для обробки коренів при посадці для мікоризації грунту. Проте у кожному окремому випадку необхідно детально вивчати склад грунту  і потребу у поживних речовинах для всіх форм або зареєстрованих сортів горіха.

При створенні горіхового саду після глибокої оранки (30 – 40 см) копають ями для дерев через 12 м (для високо і середньо рослих дерев та 6- 8м для низькорослих дерев), розміром 0,6×0,6х0,6 м та 1х1х0,6 м на менш родючих грунтах (суглинки, супіски). На дно ями насипають верхній шар грунту і до неї додають суміш з 15 кг добре перегною, або до 6 – 8 кг біогумусу. Перед посадкою на середньо гумусних грунтах додають суперфосфат і калійні добрива з врахуванням природного фону та екологічного виробництва (в органічному такі добрива замінюють на дозволені або сертифікований біогумус.

Клімат і грунт. При вирощуванні горіхів (незалежно органічні вони чи ні) слід пам’ятати, що ця культура – є районованою, тому найбільш сприятливим в Україні регіоном для її вирощування є зона степу та Лісостепу. У цих регіонах України переважають чорноземи, карбонатні, суглинні і каштанові грунти, які є потенційно родючими. Проте у такій природній зоні існує ризик для вирощування особливо молодих садів – невелика кількість опадів, приблизно 400-600 мм на рік. Тому в залежності від кількості опадів варіюється і потреба в гумусі, який міститься в грунті. Так, суглинні грунти з потенційно великим вмістом гумусу мають здатність утримувати вологу, тому вони більш придатні для всіх типів горіхових садів. З метою економії поливної води та зменшення випаровування поверхню грунту мульчують (фактично такий прийом потрібен на всіх територіях). Також не варто забувати про рівні рН грунту, яким повинен складати біля 6,5.

Якщо говорить про структуру ґрунту, то найбільш вдалим варіантом є дрібно грудкувата або зерниста, коли частинки землі зліплені в грудки діаметром 1-10 мм. Такий грунт добре провітрюється, вбирає вологу, його легко пронизують коріння рослин (до речі, збереженню зернистості сприяє внесення перегною, а також біогумусу).

Внесення поживних речовин. Мінеральні добрива в грунт потрібно вносити в три етапи (хоча допускається і менше залежно від якості і типу грунту). Такі дії можливі для екологічного проте заборонені для органічного виробництва. Для органічного виробництва доцільне використання сертифікованого біогумусу як комплексного добрива, що системно забезпечує всіма необхідними елементами живлення. Такий варіант є оптимальним для швидко плідних і високоврожайних сортів, коли з метою отримання гарантованого врожаю важливо до 5-9 років створювати сприятливе поживне середовище в грунті. Таким чином переважно для високоврожайних та швидко плідних форм, азотні добрива потрібно вносити навесні (в період інтенсивного росту рослин), а фосфорно-калійні – навесні (30% встановленої норми) і в другій половині літа (інші 70%) для формування крони горіхів. Для цього перша підгодівля горіхів здійснюється тільки за допомогою азотних добрив і перед початком вегетації. На 1 га застосовують до 20-30 кг діючої речовини. Друга підгодівля, при якій вносять повне мінеральне добриво, проводиться через 30 днів після першої. Норма внесення добрив на 1 га – N20P15K10. Варто звернути увагу, що рослина на родючих ґрунтах втретє підгодовувати не доцільно. Якщо це супіщані грунти, що містять від 2,5 до 3,2% гумусу, то в кінці липня можна застосувати фосфорно-калійні добрива (15 кг діючої речовини кожного виду добрив на 1 га).

Для розсади і молодого саду незалежно від способу, строку та місцевості підживлення рослин є ефективним лише коли вона вноситься у вологий грунт в поєднанні з високим агрофоном (при регулярному п’яти- або шестиразовому прополюванні, розпушуванні грунту з метою знищення бур’янів і ґрунтової кірки, систематичних поливах тощо).

Крім того, доцільно раз в два тижні обприскувати рослини 1-процентною бордоською сумішшю проти бурої плямистості, для своєчасної боротьби з шкідниками тощо. Також це дозволить підвищити на перспективу зимостійкість. До речі, на родючих карбонатних грунтах, чорноземах і їх різновидах для саду швидкозростаючих і високоврожайних культур схему добрив слід зменшити в два рази.

Після формування крони дерев підгодівлю для швиткоплідних і високоврожайних горіхів слід здійснювати органічними добривами різними способами: сидерація (до посадки та у міжрядді з метою мікоризації грунту), внесення біогумусу, перепрілого гною в кількостях достатніх для підгодівлі дерева. Для садів з високорослих і традиційних сортів на родючих ґрунтах після 9-12 років слід створювати посіви трав або сидеральних культур.

Ущільнення саду. Якщо сад потребує ущільнення, то в міжряддя можна посадити, наприклад, часник, гарбуз, плодові дерева або ягоди. Але не треба забувати, що в цьому випадку вступають в гру загальні правила органічного землеробства. Оскільки кожні з посаджених в міжряддя рослин вимагають своїх поживних елементів, агротехніки, технології боротьби з шкідниками. При цьому потрібно враховувати головне правило, що принцип органічного рослинництва повинен виконуватися цілком для горіхового саду і ущільнюючої культури. Рекомендувати найбільш вдалу культуру для міжряддя можливо для кожної конкретної ділянки, сорту горіха, виду грунту і природно-кліматичних умов. Такі розробки вимагають обліку синергетичного ефекту, як для грунту так і рослин а як результат для бізнесу – це максимальний прибуток.

Перспективи. Національний університет водного господарства та природокористування, ГО «Зелені ініціативи Рівного» розробили та впроваджують:

  1. Програму розвитку органічного виробництва у Рівненській області (першочергові завдання на 2017 рік: агрохімічне обстеження грунтів, компенсація витрат на сертифікацію, навчання та організаційні заходи;
  2. ГО «ЗІР» проводить роботи: обґрунтування здешевлення переходу до органічного виробництва на перехідному періоді з метою отримання більших прибутків (пояснення – основна проблема для організаторів виробництва – це зменшення прибутку на перехідному періоді до органічного виробництва); науковий супровід; запровадження ведення сільського господарства на договірних засадах; контрактне фермерство; формування довіри до учасників робочої групи щодо виробництва екологічної та органічної продукції від споживачів.
  3. Розроблено стандарт який можна використовувати для виробництва продукції й створення регіональної торгової марки., наприклад «ОРГАНІЧНА РОСЛИННИЦЬКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ПРОДУКЦІЯ. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА І ПЕРЕРОБКИ. ПРАВИЛА ВИКОРИСТАННЯ». У ньому, наприклад, представлено інформацію про: загальні правила ведення органічної заготівлі дикорослих продуктів; вимоги до територій збору. Органічний збір дикорослих продуктів може відбуватися тільки на добре визначених територіях збору. Території збору не повинні оброблятися будь-якими забороненими засобами (згідно відповідних органічних стандартів) принаймні три роки; для кожної території збору має бути заповнена окрема форма – Опис території збору (бланк надає сертифікаційний орган). Розуміння оператором вимог стандартів органічного виробництва, відповідно до яких сертифікується господарство. Налагоджена система господарювання, що відповідає вимогам органічного виробництва. Виконання вимог сертифікаційного органу щодо правил проходження процедури сертифікації тощо.
  4.  Налагоджено виробництво саджанців волоського горіха різних форм у промислових масштабах.
  5. Обстежено сади волоського горіха та окремі насадження у Рівненській та Волинській областях. Відібрано більше 40 різних форм горіхових дерев для різних цілей:  промислові, дачні, зимостійкі, урожайні, середньо рослі, з різним вмістом жирів, колір та розмір ядра, товщина скорлупи тощо. Приклад форми районованого горіха наведено на фото.
  6. Телефон для отримання додаткової інформації: 096 22 50 350.

Література:

  1. Органическое сельское хозяйство: шаг стран Восточной Европы, Кавказа и Центральной Азии навстречу “зеленой” Экономике. Примеры из Армении, Молдовы и Украины. UNEP DTIE Economics and Trade Branch. – 56 с.
  2. FiBL-IFOAM «Світ органічного сільського господарства. Статистика та тренди 2017» доступна за посиланням (англ.): https://shop.fibl.org/fileadmin/documents/shop/3503-organic-world-2017.pdf
  3. Джерело: Дослідження FiBL 2017, на основі національних джерел даних і даних органів сертифікації. Світовий ринок: Organic Monitor 2017.
  4. Виступ заступника Міністра Ольги Трофімцевої про органічний сектор в Україні на сесії “Постачання з Центральної та Східної Європи – ризики та переваги” 15/02/2017 на міжнародній виставці органічних продуктів «Біофах» (м. Нюрнберг, Німеччина) . Електронний ресурс. Доступно за адресою. www.ukraine.fibl.org/…/UA02Organic_in_Ukraine_abstract
  5. Перелік ЗЗР та добрив для органічного … – Organic Standard. Електронний ресурс. Доступно за адресою. www.organicstandard.com.ua/files/…/OS_TABL_2017.pdf
  6. Про перелік Принципи захисту рослин в органічному. Електронний ресурс. Доступно за адресою: www.organicstandard.com.ua/…/150430_input%20list_V22…