Ринок постійно «підштовхує» сільгоспвиробників та бізнес вирощувати нові культури. Найбільше уваги в наші часи отримали малина, ожина та лохина високоросла, яку деколи називають великоплідною американською чорницею. Серед причин такої уваги можна назвати зростання зацікавленості переробних підприємств до дикоростучої чорниці. Адже закупівельна ціна на дикоростучу ягоду зростає постійно. Крім цього не останню роль зіграв приклад нашого сусіда – Польщі. Саме польські фермери продемонстрували на практиці можливість використання конкурентних переваг країни, основою економіки якої є сільське господарство.

Чорниця та лохина (російська назва “голубика”) відносяться до роду Vaccinium. В Україні в дикому вигляді росте чорниця звичайна (Vacciniummyrtillus) та лохина драговинна (Vacciniumuliginosum). Часто окультурену лохину називають великоплідною американською чорницею.

В даний момент в культуру введено широкий асортимент сортів декількох видів лохини, а саме: лохина високоросла – найбільш розповсюджений вид – сорти цієї лохини достатньо морозостійкі і культивуються практично на всій території Сполучених Штатів, а також в Австралії, Новій Зеландії, Китаї та європейських країнах.

Грунти. Для лохини використовуються переважно рівні або помірно похилі території, які добре прогріваються, з повним сонячним освітленням і достатньої циркуляцією повітря ділянки. Рослини лохини успішно ростуть і плодоносять на легких (піщаних і супіщаних) і кислих (торф’яних і торф’яно-болотних верхового та перехідного типів). Важлива постійна помірна вологість грунту, особливо в період вегетації, оскільки лохина – вологолюбна рослина. Ґрунти із занадто низьким рівнем грунтових вод можна використовувати тільки при обов’язковому поливі. Коренева система її розташована в основному у верхньому 15-20-сантиметровому шарі грунту. Хороші результати дає крапельний полив оптимальні умови водозабезпечення рослин лохини створюються в тому випадку, якщо ґрунтові води знаходяться на глибині 40-60 см. але лохина висока не переносить і надмірного зволоження, особливо тривалого затоплення в період вегетації.

Одне з найважливіших умов, які забезпечують успіх культури лохини високою – це реакція ґрунту. Вона повинна бути кислою з рНKCl межах 3-5. Але якщо на вашій ділянці грунт не відрізняється високою кислотністю, її доведеться штучно закислити. Кислотність ґрунту можна визначити по рослинах індикаторам. На мінеральній ґрунті з кислим середовищем найчастіше зустрічаються верес, хвощ, щавель, пікульнік, м’ята, ториця, вероніка; на кислих торф’яно-болотних грунтах – сфагнові мохи, пухівки, багно, лохина болотна.

Морфологія. Лохина – багаторічний кущ, що має добре розгалужену кореневу систему, яка, в основному, розміщується в шарі ґрунту 30-40 см. Коренева система пристосована до існування у кислому, вологому  субстраті з високим вмістом органічної речовини та, на відміну від більшості інших рослин, не має кореневих волосків, що відіграють важливу роль у живленні та водопостачанні більшості рослин.

Рослина лохини має 15-18 пагонів, що відходять від коронки (кореневої шийки). Урожай формується на бруньках, що заклались в попередньому сезоні. Лохина буває низькоросла, середньо росла та високоросла. Зимостійкі сорти можуть переносити зниження температури до -24…30°С (а окремі сорти – до -40°С). Проте при цьому має значення вологість та дозрівання молодих пагонів осінню.

Пагони лохини можуть бути прямостоячі чи дещо пониклі – це залежить від сорту та визначає придатність останнього до механізованого збирання.

В умовах України ранні сорти лохини високорослої (Спартан, Патріот, Блюджей) можуть пошкоджуватись весняними заморозками (критична температура для періоду цвітіння 1°С). Середньостиглі та пізньостиглі сорти (Норзкантрі, Норзскай, Блюкроп, Нельсон, Еліот) цвітуть пізніше, коли загроза пошкодження цвіту низькими температурами значно менша.

Лохина може формувати ягоди без перехресного запилення, проте кращий урожай отримується при можливості перехресного запилення (декілька сортів з однаковим періодом цвітіння на одній плантації) та наявності комах запилювачів – найкраще джмелів (можна використовувати і медоносних бджіл – 24 вулики на гектар).

З дворічного саджанця перший урожай отримують зазвичай на третій рік після посадки (близько 0,5 кг з куща), така рослина вступає в повне плодоношення на 5-6 рік (24 кг ягід з куща в залежності від сорту). Довговічність плантації визначається рівнем догляду та зазвичай становить 30-40 років, хоча в США існують високопродуктивні насадження, яким зараз більше 60 років.

Посадка. Лохину високорослу висаджують 2-3-річними саджанцями восени або навесні. В якості посадкового матеріалу можуть використовуватись й однорічні (вкорінені живці), дворічні або трьохрічні саджанці. Нами рекомендовано з практичних позицій та з економічної точки зору – дворічні рослини.

У випадку, якщо використовується посадковий матеріал із закритою кореневою системою (у контейнерах), посадку рослин можна робити в будь час вегетативного періоду, звільнивши кущики від контейнера.

Саджанці з відкритою кореневою системою потребують ретельного догляду при транспортуванні та тимчасовому зберіганні, тому при необхідності перевезення рослин на значні відстані краще замовляти посадковий матеріал, вирощений в контейнерах. Схема посадки має відповідати параметрам техніки, що буде використовуватись для догляду за насадженнями та збиранням продукції. Міжряддя можуть бути від 2,6 до 3,5 м (якщо в майбутньому планується використовувати комбайн для збирання ягід – мінімальна ширина міжрядь має становити 3,2 м). Відстань між рослинами може бути від 0,8 до 1,6 м. Нами рекомендовано відстань між посадочними місцями не менше 1,5 м, між рядами – 3 м. Для раціонального використання освітлення ряди орієнтують з півночі на південь. У разі якщо посадки створюються на ділянці, де вже раніше були висаджені плодово-ягідні рослини, бажано кущі лохини висаджувати на відстані від них не ближче 3-х метрів (щоб уникнути небажаної конкуренції, насамперед за вологу і світло). Відстань від плодово-ягідних дерев повинна бути ще більшим (5 м).

Висаджування рослин проводять вручну. В заздалегідь підготовлені лунки рекомендується внести 10-15 л торфу, який добре зволожують перед висаджуванням рослин. Якщо використовується розсада в горщиках (контейнерах) – перед посадкою обов’язково потрібно розкришити субстрат та розправити коріння рослини. Після посадки рослини ще раз добре поливають. Весняна посадка, травень 2017 року (фото 4).

Догляд. У перші роки після посадки догляд за рослинами полягає, головним чином, в регулярних поливах і прополюванні. Обробляти грунт навколо рослин слід дуже обережно, на глибину не більше 5 см, так як 90% коренів лохини знаходиться у верхньому 15-сантиметровому шарі грунту. Кращим способом догляду за посадками є щорічне осіннє мульчування тирсою хвойних порід шаром не більше 2-3 см.

Дуже важливо забезпечити хороший полив рослин у серпні, коли лохина плодоносить і одночасно закладає квіткові бруньки майбутнього врожаю.

Лохина висока щорічно потребує великих дозах азотних добрив і в менших – фосфорних і калійних. При нестачі азоту жовтіє листя, дрібнішають ягоди, слабо ростуть пагони. При посадці у весняний час вносять 35-40 г сульфату амонію під рослину. Щоб отримати хороший врожай в наступні роки кількість азотного добрива збільшують відповідно до річним зростанням рослини (приблизно в 2 рази). Замість сульфату амонію можна використовувати аміачну селітру (25-30 г / кущ). Проте у кожному конкретному випадку доцільно радитись з фахівцями.

Одним з основних заходів щодо догляду за рослинами лохини високою є їх обрізка. При відсутності обрізки погіршується ріст рослин і знижується число закладаються квіткових бруньок, ягоди дрібнішають, урожай падає. Обрізка сприяє більш ранньому цвітінню, зменшує пошкодження взимку.

Старі пагони повинні постійно замінюватися новими. Омолоджувати слід вже 3-4-річні кущі. Обрізають лохину ранньою весною перед набуханням бруньок, або восени після листопаду. Видаляють, насамперед, усихаючі, хворі, пошкоджені, а також що лежать на землі гілки. Потім вирізують старі гілки і верхні частини гілок, що не дають сильних приростів, і видаляють тонкі, загущающие центр куща розгалужені пагони, навіть якщо на них є численні квіткові бруньки. Повинно залишатися як мінімум 3-5 наймолодших (однорічних) пагонів, що відходять від основи куща. Потреба в сильній омолоджуючої обрізку виникає тільки після 15-20-річної експлуатації рослин. Урожайність лохини 5-10 кг ягід з куща.

Зрошення. Зазвичай використовують систему крапельного зрошення – в даному випадку з’являється можливість фертигації і внесення засобів захисту для боротьби з ґрунтовими шкідниками. Обов’язково проводять аналіз поливної води на вміст мінеральних солей, рН води (має бути не вище 6,0).

Рослини потребують найбільше вологи в період цвітіння – дозрівання ягід. В цей час, за відсутності опадів, може з’явитись необхідність поливу двічі на тиждень (максимальна потреба у воді може сягати 25-40 мм на тиждень, що відповідає 250-400 куб. м/га).

Удобрення. Рослини лохини потребують порівняно невеликої кількості елементів живлення та погано переносять підвищену концентрацію добрив.

Азот потрібно вносити в аміачній формі (або карбамід – амідний азот якого з часом переходить в аміачну форму). Найкращий вид азотного добрива – сульфат амонію. Норма внесення азоту на щойно посадженій плантації становить 10-25 кг/га діючої речовини (вносять локально в 2 прийоми), на плодоносній плантації норму підвищують до 50-70 кг/га. Фосфор – на плодоносній плантації в середньому вносять 60-80 кг/га д.р. фосфору на рік. Калій – зазвичай після вступу у повне плодоношення необхідно 50-100 кг/га д.р. калію за сезон. Мікроелементи найкраще вносити позакореневим підживленням. Для цього доцільно використовувати експрес аналізи з використанням кольору листя, що розроблено науковцями «ЗІР», наприклад, фотографії 2 і 3.

  Збирання врожаю. Збирання ягід проводять від початку липня до вересня місяця (в залежності від сорту). Ягоди набувають насиченого темносинього забарвлення за 34 дні до повної стиглості. Збір проводять раз на 7-10 днів. Рекомендується збирати врожай вранці, після випаровування роси. Продукцію відразу ж охолоджують та зберігають при температурі 0…+2°С та відносній вологості повітря 90-95%. При дотриманні таких умов ягоди можна зберігати до 14 днів без втрати якості. При використанні деяких сортів та відповідній схемі закладання насадження можна механізувати процес збирання врожаю.

Сорти.

Блукроп. В даний час являється найпоширенішим у світі. Кущ прямостоячий, відкритий. Урожайність висока, за відсутності проріджуючої обрізки, можливе перенавантаження рослини та дрібнішання ягід. Морозостійкість висока. Придатний до механізованого збирання. Ягоди середнього розміру, міцні, з приємним ароматом. Місце відриву невеликого розміру.

Дюк.  Ранньостиглий сорт. Кущ сильнорослий, прямостоячий. Придатний до механізованого збирання. Урожай дозріває дружно. Цвіте пізно – квітки практично не пошкоджуються весняними заморозками. Зимостійкість добра. Ягоди середнього розміру, світлосинього кольору, міцні, з легким ароматом, при зберіганні аромат посилюється.

Еліот. Пізній сорт (термін дозрівання серпень-вересень). Кущ сильнорослий, прямостоячий. Урожайність висока. Придатний до механізованого збирання. Ягоди міцні, невеликі світлосинього кольору, з слабким ароматом, дещо терпкі. Транспортабельний, добре зберігається.

Патріот. Середньоранній сорт. Кущ невеликий, прямостоячий. Зимостійкість добра, проте через раннє цвітіння може пошкоджуватись весняними заморозками. Толерантний до ґрунтових умов. Ягоди великі, міцні, з сильним ароматом, місце відриву невеликого розміру.

Спартан. Середньостиглий сорт. Рослини сильнорослі, прямостоячі, розлогі. Ягоди дуже великі, світлосині, з сильним ароматом. Сорт через пізнє цвітіння практично не пошкоджується весняними заморозками, морозостійкий, проте досить вимогливий до ґрунтових умов.

Нельсон. Пізній сорт. Кущ прямостоячий, придатний до механізованого збирання. Сорт вирізняється високою продуктивністю. Морозостійкий. Ягоди великі, міцні, ароматні. Місце відриву маленьке, відрив сухий.

Торо.  Середньостиглий сорт. Кущ прямостоячий, відкритий. Придатний до механізованого збирання. Ягоди середнього розміру, ароматні, місце відриву маленьке та сухе. Термін дозрівання ягід співпадає з Блукроп. Морозостійкість добра.

Блуголд. Середньостиглий сорт. Кущ низькорослий, має тенденцію до загущення. Ягоди середнього розміру, міцні, ароматні. Місце відриву маленьке та сухе. Придатні до транспортування та мають подовжений період зберігання.

Властивості ягід. У порівнянні із звичайною чорницею в американської в ягодах вміст сухих речовин і цукрів на 30-50 % більше. Цукри і кислоти спільно з пектиновими і дубильними речовинами обумовлюють чудовий смак ягід. Крім того, вони збуджують апетит і покращують роботу травного тракту. Речовини і сполуки, що містяться у складі ягід чорниці, надають антіоксидантну дію, що вельми ефективно при атеросклерозі, гіпертонії, ревматизмі, ангіні. Вони мають капіллярозміцнюючий, протизапальний, жовчогінний і сечогінний ефект. У її ягодах виявлені також вітаміни і мікроелементи, що впливають на окислювальні процеси, роботу ферментів травного тракту і згортання крові. Пектини, що містяться в плодах чорниці, сприяють виведенню з організму важких металів і радіонуклідів (свинець, стронцій, кобальт, цезій та інші). Крім того, вона сама не нагромаджує в своїх плодах цих небезпечних елементів – продуктів промислової діяльності людини. Такі властивості чорниці високорослоі вельми важливі і ефективні в наших важких екологічних умовах і в зонах, що піддалися радіоактивному і хімічному зараженню. Щоб поліпшити обмін речовин, пам’ять і координацію рухів, досить з’їдати по півчашки ягід високорослої чорниці в день. Існує цілий ряд інших фруктів, які сприяють поліпшенню пам’яті, запобігають старінню клітин, але такого комплексного позитивного впливу на весь організм, як в разі вжитку ягід садової чорниці, не дає жоден з них. Антиоксиданти, що містяться в чорниці, і комплекс цілого ряду вітамінів і мінералів покращують гостроту зору, роботу травного тракту, залоз внутрішньої секреції, знижують алергічні реакції людського організму на ліки, продукти харчування і інші несприятливі чинники. Сама ж вона практично ніколи не викликає алергічних реакцій, і її можна давати навіть дітям з підвищеною чутливістю і схильністю до діатезу і алергії.